ВЕЧІР УКРАЇНСЬКОГО РОМАНСУ
Народна пісня, дума чи романс
У душу ллється і заполоняє.
Та заворожує, чаклує нас,
І в саме серце раптом проникає.
Сльоза накотиться, не зупинить...
Десь винирне з душі неждано.
Услід за піснею душа летить...
А серце рветься невблаганно.
Ці слова української поетеси Надії Красоткіної повної мірою передають почуття, які відчула я і присутні на ньому мешканці міста, які прийшли на вечір українського романсу в Хорольський базовий будинок культури.
Романси звучали у тісному домашньому колі, де зібралися близькі за духом і настроєм люди різного віку: пенсіонери, молодь, рідні виконавців українських романсів, які прийшли підтримати виступаючих і порадіти за них. Ось в такому колі і співаються ліричні пісні, яким ми довіряємо свої найінтимніші почуття. Український романс - це лірична сповідь, це гармонія безконечності і вічності, добра і краси.
Я особисто в котрий раз переконалася, що хорольські працівники культури, музичної школи, аматори сцени – справжні митці своєї справи.
У цей осінній вечір дарували глядачам своє мистецтво заслужені працівники культури України Анатолій Крутько та Володимир Олійник, заслужений діяч естрадного мистецтва України Валентина Олійник, солісти Ігор Мілевський, Ольга Бондаренко, Володимир Зіненко, Василь Прокопенко, Софія Божко, Олександр Семенець, акомпаніатор Світлана Байгерич. Зачаровували присутніх виконанням романсів творчі родинні дуети Володимира та Валентини Олійник, Ігоря Мілевського та його доньки Марини Мілевської-Костенко, Ігоря Мілевського і Юлії Петякової, гурти «Баланс» (керівник - Ігор Мілевський) та «Вишневий цвіт», а також народний жіночий ансамбль “Мрія” (керівник - Валентина Олійник).
Ми слухали пісні, які народжувалися з щирих справжніх почуттів: любові, смутку і все це передавалося глядачам. І сльози, які наверталися на очі через те, що слова і мелодія романсів діставалися нашої душі і повертали до нашої молодості і нагадували про те, як невблаганно летять роки. І переконувались, що навіть у найтемніші часи музика нагадує нам: почуття живі, любов не знищена, а українська душа невтомна. І такі заходи, як вечір українського романсу – це маленький промінь світла всупереч темряві.
І вірно сказала під час заходу ведуча Оксана Левіна: «Наші воїни боронять країну, а ми боронимо те, заради чого вони стоять: нашу мову, нашу пам'ять, нашу культуру».
Цей осінній літературно-музичний вечір став справжнім святом для глядачів, значною та хвилюючою подією, яка залишиться у нашій пам’яті, бо ми доторкнулися до краси в музиці й у почуттях. Бо український романс – це лірична сповідь, це гармонія безконечності і вічності, добра і краси. 
Постійний глядач Людмила Шабала
